Бабенко Дмитро Сергійович

Біографія

Бабенко Дмитро Сергійович народився 5 червня 1991 року в селі Веселе Сумської області.

У 1997 році пішов до Хмелівської ЗОШ. Ще з малечку мав активну життєву позицію. Під час навчання у школі виявляв вірність своїм принципам, твердість характеру.

Брав активну участь у футбольних турнірах. Любив настільний теніс. Навіть на війні з ним була його улюблена тенісна ракетка.

У 2008 році вступив до Харківського національного університету імені Каразіна на механіко-математичний факультет. На останньому курсі одружився. Після закінчення університету отримав професію «спеціаліст технічної та прикладної механіки».

Разом з дружиною Лілею виховував двох донечок Ліну та Кіру. Односельці знали Дмитра як веселого та життєрадісного чоловіка, гарного спортсмена, турботливого батька і відповідального працівника. Любив писати вірші, тому у війську й отримав позивний «Поет».

До Укрнафти прийшов у 2015 році. Спочатку працював оператором з ремонту, з 2018 року – інженером-диспетчером сектору диспетчеризації Качанівського ГПЗ.

Дмитро був справжнім патріотом своєї країни. Став на захист нашої держави від російських загарбників 11 жовтня 2022 року. Боронив країну від ворога у складі 10-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї ОМПБ імені Якова Гандзюка.

Наприкінці січня 2023 року під час виконання службових обов’язків в зоні бойових дій біля міста Первомайськ Донецької області отримав мінно-вибухове поранення.

1 серпня 2023 року отримав звання головного сержанта. За особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість при виконанні військового обов’язку 10 вересня 2023 року був нагороджений нагрудним знаком «Честь і слава». Ще одну особливу відзнаку Дмитро не встиг потримати в руках, бо командування отримало її вже після його смерті, – світло-оливковий берет.

Після лікування перевівся до штурмового взводу, був командиром першого зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу.

Обставини загибелі

Загинув 26 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі селища Невельське Донецької області.

Похований у рідному селі Веселе Сумської області.

Залишились батьки, дві доньки, сестра та племінник.

Відзнаки/нагороди

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Нагрудний знак «Честь і слава».