Бучко Ярослав Дмитрович

Біографія

Бучко Ярослав Дмитрович народився 16 лютого 1974 року в селі Слобода-Болехівська Івано-Франківської області.

Сім’я Ярослава була багатодітною. Змалку йому доводилося важко працювати, але це ніколи не було проблемою, адже від своїх батьків він успадкував не тільки чуйний та доброзичливий характер, а й любов до праці.

Середню освіту Ярослав здобув у місцевій школі. Він мав багато друзів, захоплювався футболом.

З 1992 року по 1994 рік проходив строкову військову службу на позиції механіка-водія зенітно-ракетного комплексу «Бук».

В 1995 році Ярослав одружився. Згодом у щасливому шлюбі народилося двоє діток: донька Діана і син Анатолій. Для дружини Ярослав став надійною опорою і підтримкою, а для дітей – гідним прикладом.

У 2001 році отримав професію помічника бурильника. Після навчання продовжив працювати у сфері нафтової промисловості: 12 років в Укрнафті за спеціальністю, а потім ще 10 років слюсарем-ремонтником. Колеги згадують його, як справжнього професіонала своєї справи.

Зранку 24 лютого 2022 року Ярослав вступив до лав Збройних сил України й поповнив ряди 214-го батальйону OPFOR. Спочатку пройшов навчання в селі Старичі, на Львівщині, а згодом виконував різні бойові завдання на Київському та Чернігівському напрямках.

20 лютого 2023 року Ярослава відправили на передові позиції Бахмутського напрямку, де він служив механіком-радіотелефоністом відділення управління штабу зв’язку.

Обставини загибелі

Загинув 6 вересня 2023 року внаслідок отриманого вогнепального поранення поблизу населеного пункту Костянтинівка на Донеччині.

Поховали Захисника у рідному селі в Івано-Франківській області.

Залишились дружина, донька та син.